Jugement Final - Le chaînon manquant de l'assassinat de JFK: Volume II 
Читання даної книги не повинне внести ніякої релігійної або політичної плутанини. Критика сіоністської інтерпретації Тори і «історичних книг» (особливо книг Ісуса Навина, Самуїла і Царств) жодною мірою не означає недооцінки Біблії і її внеску в епопею гуманізації та обожнювання людини. Жертва Авраама – вічний взірець відмови людини від своєї тимчасової моралі і крихкої логіки в ім’я безумовних цінностей, які роблять їх відносними, так само як Вихід залишається символом боротьби проти всякого рабства, непереборного божественного заклику до волі.
Те, що ми відкидаємо, – це сіоністське прочитання цих текстів – вузько-племінне і націоналістичне, що зводить велику ідею союзу Бога з людиною, з усіма людьми і його присутністю у всьому до самої злобливої ідеї в історії людства: до ідеї народу, обраного приватним і упередженим богом (тобто ідолом), що виправдує заздалегідь всі захоплення та вбивства. Немов у світі не існувало іншої «священної історії», крім історії жидів.
З мого викладу, кожна частина якого підкріплена посиланням на джерела, ні в якій мірі не випливає ідея знищення держави Ізраїль, а лише його десакралізація; ця земля, як і будь-яка інша, ніколи не була обіцяна, але завойована, як земля Франції, Німеччини або США, в результаті відповідного розкладу історичних сил у кожному столітті.
Отже, я запитую вас, хто винен? хто скоює злочин або хто його викриває? Хто шукає правду або хто прагне заткнути її?
